Хлопці — вони такі: здається, що їм начхати, але зсередини їхній біль жере гірше за рак.

Мій біль - це тільки мій біль. Вона  ніколи й нікого не цікавила, так завжди було і завжди буде. Вона  залишиться лише зі мною.

Щойно слухаючи, як дружина виносить йому вирок, він думав, що торкнувся дна. І тільки тепер він зрозумів, що будь-який біль відносний: тому, хто думає, що все втратив, доведеться ще багато втрачати. Менш ніж годину тому він попрощався з майбутнім і наступної миті — зі своїм минулим.

... від білого вина не пропадає біль зовсім, а тільки тупіє...

Легше пережити одне велике, але коротке горе, ніж цей біль розтягнути на довгі роки.

Чи не зрадить той, хто знає, наскільки це боляче.

— Не гнівайся, інакше мені буде боляче.
- Що?
— Якщо людина, яку ти любиш, засмучується, це поранить тебе.

Тобі боляче й прикро лише тому, що ти сама вигадувала ваші стосунки, любов, майбутнє, а він... він лише не передзвонив.

- Де болить?
Там, де нікому не видно, подумав я...

Біль — лише мить.