Нам усім не вистачає трохи божевілля.

Не було ще жодного генія без певної частки божевілля.

Будь божевільним, якщо тобі так подобається... Це право кожного з нас.

— Адже це шлях у безнадійність. Я сказав би, що це безумство, не шануй я вікову мудрість Елронда.
– То безнадійність чи божевілля?

Наката нікому не казав, що знав котячу мову. Крім кішок, про це ніхто не підозрював. Спробуй скажи комусь – одразу вирішать: у старого остаточно дах зірвало. Всі, звичайно, знали, що у Накати мізки не в порядку, але одна справа – мізки, і зовсім інша – дах.

Я вважаю, що ми всі душевно хворі; ті з нас, хто не потрапив до психлікарні, тільки краще маскуються — і, можливо, це ще гірше.

- Я почала думати, що можливо, ти просто божевільний з будкою.
- Емі Понд, є щось, що ти маєш зрозуміти. Це важливо, і твоє життя залежатиме від цього. Я напевно божевільний з будкою.

Усередині кожної нормальної людини сидить безумець, який намагається вибратися назовні. Ніхто не божеволіє швидше, ніж абсолютно нормальна людина.

У п'ятнадцять років ми всі божевільні.

Кожен закоханий у серці своєму безумець, а в душі – менестріль.