Можна вибрати безсмертя, можна вибрати людяність. Але вибір потрібно робити самостійно.

Вони живуть у вашій пам'яті, отже, не вмерли... Мертві, про які згадують, живуть щасливо. Так, начебто вони й не вмирали.

— У цьому віці я раптом зрозумів, що теж помру, — каже генерал. — Це був час перших нічних полюцій.

— Безсмертя йде разом із невинністю, — аптекар знову переводить вказівку з плаката Підліток на плакат Дитина. — Діти не вірять у те, що помруть.

Те, що здається абсолютно ефемерним, зібрано в Мережі та зберігається вічно; воно може виявитися навіть добре захованим, і все ж таки його цілком можна знову відшукати і витягти, чим і займаються ті, хто дійсно хоче відновити якісь тонкі скибочки минулого, окремі сторінки з архівів забуття.

У відділі Вічної Молодості після довгої та тривалої хвороби померла модель безсмертної людини.

Мільйони людей мріють про безсмертя, не знаючи, як провести сьогоднішній день.

Іноді добре думати про те, що тебе вже немає. Чому люди хочуть безсмертя – я не можу зрозуміти. Я сподіваюся, що я смертна.

Вічність може стати прокляттям.

А смерть — сумне та страшне явище, але завдяки ній ми дорожимо кожним моментом. Коли ти безсмертний, то про красу тобі повинні нагадувати. Дні перетворюються на роки, роки на сторіччя, час втрачає своє значення.

У Мережі ніхто по-справжньому не вмирає.