Успіх у кар'єрі актора багато в чому базується саме на його впевненості у своїх силах. Якщо ви самі вірите, що багато на що здатні, то в це повірять і інші. Якщо ні  - на вас не звернуть уваги.

Коли актор дає відповіді раніше, ніж було поставлено запитання — його не зрозуміють, або її — не зрозуміють.

Найкращі актори, звичайно, у Діснея. Поганого актора він просто стирає.

У театрі режисер - Бог, але актори, на жаль, атеїсти.

Любі мої! Щоб отримати все це, мені потрібно зіграти як мінімум Чапаєва!

Артисти - у своїй сутності діти, а діти, як відомо, люблять грати.

Я ніколи не відвідував уроків акторської майстерності. Моє акторське мистецтво ґрунтується на досвіді з дитинства, коли я брехав своїм батькам.

Люди вважають, що якщо на екрані два актори люблять один одного, це означає, що і в житті вони люблять один одного. Ніхто навіть не замислюється, що нам просто платять за це гроші, а на знімальному майданчику хтось обов'язково твердить:«Грайте старанніше, виродки, я вам не вірю».

Актор повинен викладатися на всі сто, навіть якщо режисер нічого не вартий.

Всі інші ролі були цікаві тим, що вони складні, багатошарові, існують у сірій зоні чорно-білого спектру. Чи можемо ми з ними асоціювати себе? Чи можемо їм співчувати, враховуючи їхню суперечливість? Ось саме це мені цікаво у персонажах, а грати однозначно поганих хлопців так само нудно, як і грати однозначно добрих.