Ми отримуємо від життя те, що віддаємо їй самі. Не стосунки приносять нам любов, а ми вносимо любов у стосунки. Коли ми навчимося любити, неминуче народжуються стосунки, сповнені любов'ю. Ось чому кожен може любити і бути коханим, і кожен - хоч би якими були його життєві обставини - може створити істинно любовні відносини.

Ми за днями шепочемо:«Завтра, завтра».
Так тихими кроками життя повзе
на останню недописану сторінку.
Виявляється, що всі "вчора"
Нам ззаду освітлювали шлях до могили.
Кінець, кінець, недогар догорів!
(Так — у кожній справі. Завтра, завтра, завтра,
А дні повзуть, і ось уже в книзі життя
Читаємо ми останній склад і бачимо,
Що всі вчора лише осяяли шлях
До могили курної.

Втрачаючи — роби це легко.

Я була мертвою. Можливо це прозвучить дивно, але єдиним способом вижити було... припинити жити. Ні, не накинути на шию петлю, а припинити відчувати, припинити реагувати.

Життя – це насамперед життя душі. І всі багатства зовнішнього світу блякнуть перед стихіями уяви та неприборканістю пристрастей.

Життя - це танго, в якому головне - це рух. Якщо зупинишся - припиниться танець, якщо зупинишся - припиниться життя.

- Сину, ніколи нікому не дозволяй говорити, що ти не зможеш це зробити! Навіть мені не дозволяй! Добре?!
- Так!
— Якщо в тебе є мрія, ти маєш її захищати. Якщо люди не можуть щось зробити у своєму житті, вони скажуть, що і ти не зможеш зробити цього у своєму житті! Якщо ти хочеш чогось – йди та візьми!

Я живу і в цьому не винен, отже, треба якось краще, нікому не заважаючи, дожити до смерті.

По-перше, що це таке – жити? Що означає це слово?
Мої діти… але я можу їм дати? Маму у депресії? Перевернутий світ?
Я готова вставати вранці, одягатися, снідати, одягати та годувати дочок, триматися до вечора, укладати їх і цілувати на ніч. На це я здатна. На це все здатні. Але не більше.
Будьте до мене милосердні.
Не більше того.

Ми є, тому що ми є. Ми можемо скільки завгодно уявляти галактики, не схожі на нашу, але інших у нас немає.