Ми за днями шепочемо:«Завтра, завтра». Так тихими кроками життя повзе на останню недописану сторінку. Виявляється, що всі "вчора" Нам ззаду освітлювали шлях до могили. Кінець, кінець, недогар догорів! (Так — у кожній справі. Завтра, завтра, завтра, А дні повзуть, і ось уже в книзі життя Читаємо ми останній склад і бачимо, Що всі вчора лише осяяли шлях До могили курної.