Кожна людина, що виникає в нашому житті, відіграє певну роль. Іноді головну, іноді епізодичну. Але дуже часто крихітний епізод виявляється для сюжету вирішальним.

Лише квіти живуть по—справжньому. Живуть відраховані ним дні так відчайдушно цвітучи, ніби краще розуміють людей швидкоплинність життя.

Я вважаю, що основна мета людського життя — щастя. Це очевидно. Незалежно від того, хто ми – атеїсти чи віруючі, буддисти чи християни – всі ми шукаємо чогось кращого в житті. Таким чином, на мою думку, основний рух у нашому житті – це рух на щастя.

Всіми визнана істина полягає в тому, що як тільки щось у твоєму житті починає покращуватись, щось інше розвалюється на частини.

Знаєте, яке в мене почуття? Наче я всередині пісні – розумієте?

Коли ти потрапляєш у шоу—бізнес, твоє життя більше не належить тобі, тому що люди хочуть знати, що ти робиш, де ти живеш, у що ти одягаєшся, що ти їси — і ти маєш зважати на бажання цих людей.

У валізі виявилося порожнє місце, і я кладу в нього сіно; так і в життєвій нашій валізі: чим би її не набили, аби порожнечі не було.

— Ах ти, Господи, як же вчинити?
— Та хто дізнається?! Адже вам хочеться? А чого хочеться, того проситься.
— Ні, люба Насте, не так живи, як хочеться, а так живи, як Бог велить.
— А Він хіба вам велить? Вам татко велить. А татко, чай, не Господь Бог...

Послухай людину, більша частина життя якої позаду. Не витрачай даремно жодної хвилини.

Я пройшов через деякі жахливі речі у своєму житті, частина з яких дійсно мала місце.