Щастя сиділо в ній пухнастим кошеням.

-... я часто думаю, як іноді несправедливо розподіляється щастя життя.

Ми стаємо тим, про що думаємо. Якщо у вас злі думки - ви відчуваєте злість, якщо у вас радісні думки - ви відчуваєте радість, якщо у вас щасливі думки - ви відчуваєте щастя... і якщо ваші думки сповнені любові - ви відчуваєте любов. Змініть свої думки, і ви зміните свої переживання.

Щастя не валяється на дорозі. Щастя і є дорога.

Люди намагаються менше страждати, а не ставати щасливішими.

Рецепт щастя простий. Він укладений в умінні людини дякувати за допомогу і не мучити себе заздрістю до інших.

Думаю, кохання тільки тоді має значення, коли супроводжується стражданням. Кохання без страждань забувається так само швидко, як вірші, які колись викликали захоплення, ну а зараз... зараз не згадаєш навіть і назви. Справжнє щастя можна пережити лише через страждання.

Нещасливий той, хто догоджати та підсвічувати не вміє.

Лікарня. Коли ми в Росію... коливається щастя в маренні,
Начебто«Кіль славен» грають у якомусь приморському саду,
Наче крізь білі стіни, в морозній передранішній імлі
Коливаються тонкі свічки в морозному і сплячому Кремлі. Коли ми... годі, годі. Він хворий, змучений і голий,
Над нами триколірною ганьбою полощиться жебрацький прапор, І надто тут пахне ефіром, і душно, і надто тепло.
Коли ми до Росії повернемося... але снігом її замело.

- Що з нами відбувається? Чому ми стаємо такими нещасними?
— Ми закохуємось. Але з якоїсь причини, люди яких ми любимо, забувають любити нас у відповідь.