Якщо ви зустрінете своє справжнє кохання, то воно від вас нікуди не дінеться - ні через тиждень, ні через місяць, ні через рік.

Мабуть, людині необхідно когось любити — незалежно від« кохання» чуттєвого. (Кажуть, ув'язнені поодинці прив'язуються до павуків та щурів).

Помилка не перестає бути помилкою від того, що більшість поділяє її.

Ми нічого не говорили про кохання. Я не питав ні її, ні себе навіть про те, чи вона любить мене. Мені достатньо було того, що я її любив. І я боявся тільки одного, щоб щось зіпсувало мого щастя.

Минулим жити не можна, минуле заважає рости і розвиватися, навіть якщо воно нове і майже не надягнене.

Ніколи не йди назад. Повертатися вже немає  сенсу. Навіть якщо там ті самі очі, в яких тонули думки. Навіть якщо тягне туди, де ще було так мило, не йди ти туди ніколи, забудь назавжди, що було. Ті ж люди у минулому живуть, що любити обіцяли завжди. Якщо ти згадав це — забудь, не йди ти туди ніколи. Не вір їм, вони чужі. Адже колись пішли від тебе. Вони віру в душі вбили, у кохання, у людей і в себе. Живи просто тим, що живеш і хоч життя схоже на пекло, дивись тільки вперед, ніколи не йди назад.

Ніколи до того моменту не усвідомлювала вона  так ясно тяжкість і величезність драми, яку сама породила, коли їй виповнилося вісімнадцять, і яка мала переслідувати її до самої смерті. І вона заплакала, заплакала вперше з того дня, як трапилося це лихо, і плакала одна, без свідків, бо тільки так вона й уміла плакати.

Чужим горем живе він, чужими сльозами. Чи  ще немає де бідних трудівників простіше? І тих обібрати, хай вони плачуть та горе мукають. Що йому за діло до чужих сліз! Йому веселощі потрібні.

Хіба кохання – це не свого роду теорія хаосу? Один швидкий погляд, одна посмішка і одне слово можуть назавжди змінити напрям чиєїсь життя.

Я постійно когось зачаровував, у когось закохувався, когось закохував у себе, когось завойовував. А завоювавши, негайно розпочинав боротьбу за власну свободу. Таке ось замкнене коло.