Юлія Боримська. Краплі на склі
Немає хороших чи поганих. Є справжнє. Справжні вчинки, особи, що ховаються за маскою, справжні почуття та емоції. Саме це робить людину красивою. Природність.
Немає хороших чи поганих. Є справжнє. Справжні вчинки, особи, що ховаються за маскою, справжні почуття та емоції. Саме це робить людину красивою. Природність.
Я не прислухаюся до думки людей, які намагаються на мене давити.
Якщо можеш розіграти щирість, можеш розіграти все, що завгодно!
У людині, яка перетворила своє життя на театр, так легко помилитися. Не варто довіряти його щирості.
Мене не так уже хвилює, хто кого вбив, як дасть мені щось ця книга чи не дасть. А сюжети я давно першими сторінками вгадую. Під кожною обкладинкою – своя течія надій. Якщо жаба стрибала через дорогу і її переїхало машиною – це реалізм. Якщо перетворилася на царівну і вийшла заміж – фантастика. Якщо потрапила на досліди, але втекла, сходами дострибала до даху і сидить на краю хмарочоса, похмуро дивлячись на місто – трагедія з елементами романтичного бунту.
— Не маю ніякого горя, — сказав я. - Голова болить.
- Це хвороба нашого століття, Роббі, - сказав Фердінанд. — Найкраще було б народитись без голови.
— Якось я за один день бачив захід сонця сорок тричі!
І трохи згодом ти додав:
— Знаєш... коли дуже сумно, добре подивитися, як заходить сонце...
— Значить, того дня, коли ти бачив сорок три заходи сонця, тобі було дуже сумно?
Але маленький принц не відповів.
- Отже. Що ти бачиш?
— Собаку...
— Правильна відповідь — хмара!
— Хто дивиться на хмару та бачить тільки хмару?
Єдина умова, від якої залежить успіх, є терпіння.
Я взагалі не говорю французькою, все, що я можу на ньому сказати, це«У мене в пупку арахіс». Мені здається класним знати подібні речі різними мовами. Зустрічаючи людину, яка розмовляє лише англійською, я зазвичай вчу його фразам типу«З'їж мої шорти». Німецькою я можу сказати«Мій батько – тореадор» або«Я – кавун». Це дуже мене розважає.