Роберта Джелліс. Дракон та троянда
Людина, яка привласнила собі те, що їй не належить, завжди боятиметься, що в неї це заберуть.
Людина, яка привласнила собі те, що їй не належить, завжди боятиметься, що в неї це заберуть.
Деревом судилося стати не кожному насіння,
А тільки тому, якому пощастить із ґрунтом,
Як мені з тобою — сильно—сильно, дуже—дуже!
— Тільки самотність і береже мене.
— Ні. Людей бережуть друзі.
Ненависть – небезпечна річ. Адже з нею як: почнеш — і не зупинишся. Зайдеш у сто разів далі, ніж хочеш. Її важче тримати під контролем, ніж будь—що інше на світі. Легше пити кинути, ніж ненависть приборкати.
Я так розумію: генії думають, що вони всі знають, і тому не слухають нічиїх порад, а завжди роблять по—своєму, і тому всі люди їх ненавидять і зневажають.
Як хотілося б багатьом залишити себе в хвилину небезпеки!
Якщо друг відмовився дати вам позику 50 доларів, ймовірно, він знає вас особливо близько.
— Думаєш, краще почати з жарту?
— О, ні, ні! Ти ж сама серйозність. Не думаю, що в тебе буде на цей час.
— На що?
— На розвиток почуття гумору!
Часто доводиться чути: "Він ще не знайшов себе". Але знайти себе неможливо – себе можна лише створити.
Легко не красти. Тим паче – не вбивати. Легко не бажати дружини свого ближнього. Набагато важче – не судити. Можливо, це і є найважчим у християнстві. Саме тому, що гріховність тут невідчутна. Подумаєш – не суди! А тим часом,«не суди» – це ціла філософія.