Лев Миколайович Толстой. Нероблення
Усі лиха людей відбуваються не так від того, що вони не зробили того, що потрібно, скільки від того, що вони роблять те, чого не потрібно робити.
Усі лиха людей відбуваються не так від того, що вони не зробили того, що потрібно, скільки від того, що вони роблять те, чого не потрібно робити.
Ми — джерело веселощів та скорботи копальня.
Ми — вмістилище погані і чисте джерело.
Людина, немов у дзеркалі світ, — багатолик.
Він нікчемний - і він же безмірно великий!
Мій успіх теж, звичайно, та ще дурниця. Уся в мене.
Одна з ознак мудрості – не брати силою того, що можна взяти добром.
Нехай навколо мене все одноманітно і сіро, зате в мені самому вирує буря, вирує боротьба, розігрується трагедія.
Боже, зроби мене цнотливим... але не зараз.
— Цей колір мене бісить, — сказав Зафод, чия закоханість у корабель розтанула після трьох хвилин польоту. — Щоразу, коли ти натискаєш на чорну кнопку на чорній панелі з чорним маркуванням на чорному тлі, у відповідь загоряється чорний сигнал. Що ми викрали? Галактичний катафалк?
- І?
- І що?
— Це круто виглядало? Як у кіно?
- Ти нагрудив у штани!
- Ну звісно! Коли тебе збиває машина, то не до самоконтролю.
Мені іноді здається, що Дженсена і Джареда послали на цю Землю, щоб вони зробили моє життя нестерпним. Роль Кастіеля має на увазі, що я завжди серйозний. Він ніколи не посміхається, і ця роль потребує серйозної концентрації. Але це практично неможливо у присутності дуету комедіантів. Особливо Джаред гад. Завжди намагається змусити мене засміятись під час зйомок моєї сцени. Але найчастіше першим розколюється Дженсен, і Джареда видаляють із майданчика, завдяки чому я можу спокійно закінчити свою сцену.