Цитати Ураїнською - Сторінка 4040

Якщо чоловік справді закоханий у жінку, він щосили вдаватиме, що вона йому байдужа. Рідкісний чоловік впаде перед жінкою на коліна і почне ридати.

Несподіване лихо схоже на вибух бомби: воно вражає та разом оглушує; а моторошне світло, раптово спалахнувши перед нашими очима, не може замінити сяйво дня. Люди, речі, події набувають якогось фантастичного вигляду, і проходять перед нами, як у сновидінні. Все змінюється на небосхилі життя - і атмосфера та перспектива ; протікає чимало часу, поки в наших очах згасне світла картина нашого минулого щастя, яка невідступно переслідує нас і постійно встає між нами і похмурим сьогоденням... Коли таке сум'яття душі триває довго, воно затьмарює наш розумі переходить у безумство — стан, можливо, щасливіший, у якому життя для нещасного — лише бачення, а сам він — лише тінь.

Я думав, ми друзі навіки. Вічність виявилася набагато коротшою.

— Їм потрібно зовсім небагато. Лише трохи підштовхнути. Ох, Америко, ти тільки й можеш жерти до відвалу. Споживати, споживати. Рой сарани в брюках, що облягають. І вам не судилося насититися, бо голод мучить не тільки ваші тлінні тіла, а й ваші душі.
- Зворушлива історія, ось тільки не про мене.
- Так. Я помітив. А ти не ставив собі питання, чому ти не схильний до мого впливу?
— Ну, хотілося б вірити, що це завдяки моїй залізній волі.
- У тебе всередині лише безпросвітна пітьма. Там порожнеча, Дін. І ти не можеш нічим її заповнити, ні їжею, ні випивкою. Не навіть сексом.
- Пішов ти в дупу!
— Можеш скільки завгодно гострити, блазнювати, брехати братові і собі, але мене не обдуриш. Я бачу тебе наскрізь, Діне. Я чудово бачу, що ти зламаний... втратив надію. Ти розумієш, що тобі не перемогти, але все одно рвешся в бій. Продовжуєш борсатися за інерцією. Ти не голодний, Дін, бо всередині ти вже мертвий.

Думаєш, люблять лише розумних та красивих? Ан ні, люблять всяких - і косих, і кривих, і тупих. Люблять, навіть якщо й любити нема за що. Тому що люблять не за щось, а завжди – попри все.

Ідея — людська думка, зодягнена в логічну шахову форму.

Люди - це такі істоти, які ніяк не можуть змиритися зі втратою того, до чого звикли.

Добре, коли є цигарки. Іноді це навіть краще, ніж друзі. Цигарки не збивають з пантелику. Вони мовчазні друзі.

— А хіба коноплі це дерево? Вона  ж на вигляд така маленька!
— А як ти думав, двієчнику? Тебе чого навчали у 5-му класі, на Природознавстві? Ну, звісно, ​​коноплі – це теж дерево! Просто їй вирости не дають!

Е-ех, до чого ми всі добрі окремо люди і до чого ж безрозсудно і багато, як навмисне, всі разом творимо зла!