Ніч у музеї. Ларрі Дейлі
- Гей! Білобрисий!
— Я зовусь Джедідайя.
- Гаразд, Джедідайя, зупини поїзд!
— От уже ні, Крекере Джеку!
- Гей! Білобрисий!
— Я зовусь Джедідайя.
- Гаразд, Джедідайя, зупини поїзд!
— От уже ні, Крекере Джеку!
Життя обчислюється мить! Спалахами – не досягненнями. Їх придумали люди. Любов'ю вимірюється життя.
Ти граєш моїми почуттями, а на мої переживання тобі начхати.
Нікому і ніколи не скаржся на чоловіка. Ти завтра його пробачиш, а в очах твоїх друзів він залишиться людиною, яка не заслуговує на повагу.
Деякі лицарі не дають імена своїм коням, – сказав Дунк. – Щоб не дуже сумувати, коли кінь впаде у битві. Коня завжди можна замінити, а як заміниш вірного друга?
- Мамо... - почав він повільно і несміливо. – А що таке померти? Ти весь час про це говориш. Це таке почуття?
- Для тих, хто потім залишається жити, це погане почуття.
Нерідко вчинок, сам по собі гідний засудження, стає похвальним завдяки наміру, що його надихає.
Потім ми сиділи на галявині в кульбабах, так, саме так: на зеленій червневій траві, серед величезних жовтих квітів - кожен з мою долоню (тодішню), - ми сиділи, і він плював мені віночок. Тут прийшла його мама, і, побачивши нас, змінила колір обличчя: Ти! Плетеш! ДІВЧАТЦІ! Віночок?! Я тоді не знала, що так виглядають усі майбутні свекрухи. Діма з гідністю закінчив віночок і пішов; більше я його не бачила. Можливо, його віддали до монастиря.
— Нас зловлять?
- Ні. Принаймні, не одразу.
— Ну, через п'ять хвилин.
— Про здоровий день, ми тут надумали прогулятися вашою суперсекретною базою.
- Правда? Клас! Ласкаво просимо! Чайник на плиті.
Якщо не пристрелять...