Цитати Ураїнською - Сторінка 1430

Звичайна розмова, яка ведеться майже всіма чоловіками наодинці з повіями, яка змушує їх брехати майже механічно, брехати без прикрості, захоплення чи злості, по одному старому трафарету.

Можливість почати все знову має на увазі виправлення того, що ти накоїв перед цим.

— У чому річ, Девіде?
- У неї немає  жіночих органів!
— Її матку було видалено.
- Тоді навіщо їй ця штука?
- Ностальгія...

- А кому ти пишеш? Як її звати?
- Андрію.

Слухай музику, дитинко. Гарну музику. Тільки вона  дозволить тобі забути. Шопен, Малер, Бетховен... Щодня, як антибіотик, як ліки. Внутрішньовенно.

Отже, клас... Фізика! Фізика, га? Фі-і-і-і-і-і-ізика! Фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика... Я сподіваюся, ви записуєте все це?!

Мені рими потрібні; все готовий зберегти я,
Хоч весь словник; що склад, те й солдат -
Всі придатні до ладу: адже в нас не парад.

Вона глянула на мене, посміхаючись.
Вона  майже ніколи не відповідала, коли я говорив щось таке.
Втім, я і не розраховував на визнання у відповідь.
Мені б це було навіть неприємно.
Мені здавалося, що жінка не повинна говорити чоловікові, що любить його.
Про це нехай кажуть її сяючі, щасливі очі. Вони промовистіші за всякі слова...

Кожен з нас самотній у свій смертний час, і лише гордець уявляє, що ніби він не самотній у кожну мить свого існування.

Не раз бувало, що якийсь засліплений пастушок помилково приймав бездушність за скромність, тупість за дівочу стриманість, цілковиту порожнечу за милу сором'язливість, — одним словом, гуска — за лебедя! Можливо, і яка-небудь мила читачка наряджає осла на всю пишність і блиск своєї уяви, захоплюючись його тупістю, як мужньою простотою, схиляючись перед його себелюбством, як перед мужньою гордістю, вбачаючи в його дурості величну важливість ; словом, обходячись з ним так, як фея Титанія з якимсь афінським ткачем. Мені здається, я бачив не раз, як розігруються подібні«комедії помилок».