Можна скільки завгодно сидіти, нарікати на долю і шкодувати себе коханого, але користі від цього все одно не буде ніякої, а дорогоцінний час тим часом піде безповоротно. Тож треба не піддаватися почуттям, а думати, що робити далі. І діяти!

Занадто багато людей ламаються, навіть не підозрюючи про те, наскільки близькими до успіху вони були в той момент, коли впали духом. (Багато людей не уявляють, як близько вони підібралися до успіху в той момент, коли здалися.)

Панове, ви можете бути мотивовані до чортиків, напам'ять знати хоч поради для успіху, бути позитивними до пожовтіння, усміхненими до судом, але вам і не світить навіть найменшого поступу, якщо у вас немає  одного – того, що у всіх цих книжках і не згадується. Скромності, панове.

Хлопець на небесах дав тобі другий шанс і я думаю, що йому не так важливо, що ти зробив чи не зробив раніше. Живи сьогоденням. Виправте те, що сьогодні ще можна виправити, і залиш залишок у минулому. І нехай про це болить голова в ангелів, дияволів чи когось там ще, хто за це відповідає.

Людина має бути здоровою, для цього треба займатися тренажерами, а не розумними книжками, від них очі псуються.

Кімната - або, доречніше сказати, зал - була освітлена рядами ламп прихованого підсвічування, що проходило вздовж стелі, і кілька кришталевих люстр«тіффані» та«уотерфорд» різних форм і розмірів відкидали світло на пуфи і канапе. Праворуч розташовувався бар, фанерований під камінь, з довгою дубовою стійкою. Вздовж неї точно гриби вишикувалися високі барні табурети на довгих ніжках, з чорними капелюшками сидінь. За стійкою спритно працювала пара барменів, трясучись шейкерами і подвоюючися в дзеркалах, що створювало ілюзію запізнення рухів. Над ними висіли різнокаліберні келихи, світло грало в них, як у весняних бурульках.
Відразу ліворуч від входу мініатюрний танцпол, покритий червоним склом з підсвічуванням. Над ним миготіло переривчасте світло стробоскопа, розсипаючи дощ синьо-зелено-червоних плям на гостей, що так хвацько крутилися і згиналися в такт музиці, наче їх чорти підсмажували. Танцпол був оточений стіною дзеркал, тож важко було вгадати кількість танцюристів, що виглядали, коли їм цього хотілося, у свої відображення. Тут вистачало напівголих жінок, оточених чоловіками у костюмах та модних куртках. Між ними снували офіціанти у чорних фраках та офіціантки у білих блузках з тацями гарячих делікатесів, закусок, коктейлів, келихів із шампанським.
Чоловіки та жінки звивалися і тряслися, наче відчуваючи оргазм. У самому центрі кімнати пишна рудоволоса жінка босоніж, у чомусь найбільше схожому на комбінацію, ходою, що пливла, просувалася до бару. Усі, включаючи жінок, озиралися на неї. У яскравому світлі груди її практично просвічували назовні - вони  з таким же успіхом може ходити "топлес", подумалося Кевіну.
Здається, вони з Міріам потрапили на якусь давньоримську оргію, перенесену в наші дні.

Проблема, яку ти намагаєшся вирішити, не в тому, що в тебе немає  машини, а в тому, що їй не потрібен ти. Вона  тебе не любить. І ти намагаєшся виправити це, але це не знаходиться у матеріальній площині. Це взагалі невідомо, де знаходиться. А ти знову витратиш усі свої ресурси і знову сумуватимеш. Краще перестань дивитись назад. Повернися вперед.

Поки людину не знаєш, то їй і віриш; а як дізнаєшся про діла його, так у справах йому і ціна.

Завжди є щось більше, завжди можна зробити маленький крок  вперед - межі немає.

Тренованості людини від простого обивателя можна відрізнити з одного погляду. Постава, хода, впевнена точність і швидкість рухів. Все це звуть - грацією. Небезпечною грацією. Підготовлений боєць звикає до тотального переваги, іноді його це губить. Голодний вовк не завжди перемагає сите собаку, але за інших рівних шансів у нього більше. Вовка ноги годують, тому починаємо бігти. Дальність бігу - питання не відстані, а витривалості. Спочатку біжимо до обіду, а далі подивимося...