Матеріальні докази, за якими треба збігати та притягнути сюди, мені не потрібні. Я хочу, щоб доказ можна було тримати в розумі, доторкнутися до нього, відчути його запах, відчувати його цілком. Але це неможливо. Щоб вірити в існування речі, ти маєш постійно мати її при собі. Землю в кишеню не покладеш або ж людину. А я хочу досягти того, щоб завжди мати при собі будь-яку річ. Щоб я міг вірити у її існування. Це так обтяжливо — кудись іти, брати щось фізично існуюче, аби довести щось. Я не люблю реальних речей, тому що їх завжди можна забути де-небудь або залишити, а потім перестати в них вірити.

Дружба та довіра не купуються і не продаються.

Мій успіх теж, звичайно, та ще дурниця. Уся в мене.

Що таке успішні юристи? Це спритні винахідники професійних трюків, кожен із доходом у сотні тисяч доларів. А ось назвати хоча б одного, який відмовився б брати участь у нечистій грі не можна, бо про таких ніхто ніколи не чув. Але й так цілком зрозуміло, що буде, якщо подібна людина з'явиться.

Хлопчик вірить. Він бачить життя таким, яким хоче. І так довго і беззавітно в це вірить, що для нього вона  стає саме такою.

У такі хвилини їй завжди хотілося вірити, що життя ще не скінчене і попереду буде багато хорошого. Потрібно лише зуміти взяти те, що запропонує доля.

Мене вразило не те, що ти збрехав мені, а те, що я більше не вірю тобі…

Як з'ясував Кеннет Ерроу, за відсутності неприємних наслідків у нас з'являється мотивація поводитися безвідповідально.

Напевно, у кожного в житті буває таке літо, коли ходиш по землі, наче літаєш небом.

Тобі дуже легко і добре живеться, мій хлопчику, і тому ти не вмієш цінувати удачі.