Єдине, що має значення, чи поруч із тобою хлопець, коли він тобі потрібний. Інакше ти зустрічаєшся зі муром.

В інших ситуаціях слова втіхи тільки марять душу. Іноді все, що нам потрібне, це гарна звукоізоляція.

У вас безцінний дар  мовчання! Він робить вас чудовим партнером.

Жорстокість - виворот образи.
Ненависть - виворот слабкості.
Жаль - виворот погляду в дзеркало.
Агресія – тил гордині.
Тепер візьмемо все це – плюс багато іншого – розділимо на паперові жеребки, кинемо в капелюх, струшаємо, добре перемішаємо і почнемо тягнути квитки в
іншому порядку. Думаєте, щось зміниться? Нічого подібного. Від зміни місць доданків, навіть якщо складаються не числа, а почуття… Банальність – виворот мудрості.

Втішає тільки найпростіше. Вода, подих, вечірній дощ. Тільки той, хто самотній, розуміє це.

Він вирішив, що хоче. Хоче, щоб його ненавиділи, не хоче виявляти почуття. Він вирішив, що йому так буде простіше. Нехай так і буде.

Олено, сьогодні я зробив те, чим не пишаюся, заради того, що ціную найбільше — заради своєї сім'ї. Якщо хтось і зможе зрозуміти мене, то це ти. Твоє милосердя - це дар, Олено. Бережи його, як я збережу своє каяття.
Завжди й навіки, Елайджа.

Все, що ми їмо, батько вирощує тут - помідори, огірки, кукурудзу, всякі лайнові спеції. Він просто стовідсотковий алкоголік, курить як паровоз, але схиблений на здоровому харчуванні, млинець, прикинь. А, так, є ще й це, татова гордість та втіха. Звичайно, він би, жмот, сам усе шкурив, але моя робота — її доглядати: поливати, прополювати, удобрювати яєчною шкаралупою.

Помста сліпуче сяяла в неї всередині. Мені було ясно видно її – дорогоцінний камінь, сапфір кольору холодних озер Норвегії.

Якщо мені судилося померти завтра, я не шкодуватиму. Я справді зробив усе, що міг.