Як добре, що не потрібно чекати ні хвилини, щоб почати робити світ кращим.

У всьому є своя краса, але не кожен може її побачити.

Коли одні двері щастя закриваються, відкриваються інші, але ми часто не помічаємо їх, втупившись поглядом у зачинені двері.

Коли мені було п’ять років, мама завжди казала мені, що головне в житті – щастя. Коли я пішов до школи, мене там запитали, ким я хочу бути, коли виросту. Я написав “щасливою людиною”. Мені сказали, що я не зрозумів завдання, а я відповів, що вони не розуміють життя.

Почніть звідти, де ви зараз перебуваєте. Використовуйте те, що у вас є і робіть все, що можете.

Не варто звинувачувати дитину в тому, що вона боїться темряви. Справжня трагедія – це коли доросла людина боїться світла.

Варто тільки повірити, що ви можете – і ви вже на півдороги до цілі.

Деякі речі можуть заволодіти вашою увагою, але краще зосередьтеся на тих, які заволодівають вашим серцем.

Краще бути впевненим в хорошому результаті, ніж сподіватися на відмінний.

Сподіваюся, що в кінці своїх днів, коли я постану перед Богом, у мене не залишиться ні краплі таланту, щоб я могла сказати йому: “Я використала все, що ти дав мені”.