Ханна Лінн. Солодка крамничка другого шансу

Щойно жінка вийшла з крамниці, Голлі перевернула табличку на дверях на «Зачинено» і побігла нагору шукати дошку. На щастя, у коморі розміром із кімнату Гаррі Поттера під сходами було не так уже і багато місць, де можна сховати речі. Після хвилинного повзання на колінах дівчина витягла зпід шафи дошку в дерев’яній рамці. Під нігті забилося павутиння та пилинки, але навіть увесь бруд світу не зміг би стерти усмішку з її обличчя. Це має бути весело!

Голлі протерла дошку вологою ганчіркою, знайшла крейду в шухляді біля каси та взялася до роботи. Безперечно, малювати було в рази приємніше, ніж цілими днями набирати цифри на комп’ютері.

«Які приховані спогади ти знайдеш усередині?» — написала вона. Дівчина не була чемпіонкою світу з каліграфії, але літери в неї виходили чіткі і рівномірні. Навіть якщо це приведе лише на одного покупця більше, воно того варте.

Цитата з книги Солодка крамничка другого шансу, автор Ханна Лінн