Доля це переплетення червоної нитки, яка поєднує події і людей в єдине ціле.

Зараз, мляво шкутильгаючи на роботу, спотикаючись на рівному місці від тяжкості невидимого горба, тільки зараз я розумію свого батька. Тільки зараз, пережований часом, викинутий відрижкою даності на цей асфальт, з якого злизують бруд низькі чорні хмари, я нарешті усією своєю істотою усвідомлюю, що означав його мерзлий погляд. Мій батько з усім своїм сумом, загнаністю, з важким підборіддям і рідкісними бровами, шаблоном кругової безвиході повторився в мені. Як і я, мабуть, повторюся у своєму синові.

Кожна цивілізація починається з теократії, а закінчується демократією.

А взагалі до книжок я принюхуюсь, як кішка до нової їжі. Довго, недовірливо. Відходжу, підходжу, знову відходжу. І тільки переконавшись, що це те, що потрібно, починаю жадібно, швидко та нерозбірливо заковтувати.

Ніч багато ускладнює.

За півтора місяці життя в Штатах нам так набридла американська кухня, що ми згодні були вживати будь-які їжі – італійські, китайські, єврейські, аби не«брекфест намбр ту» або«динер намбр уан», аби не цю нумеровану, стандартизовану і централізовану їжу. Взагалі якщо можна говорити про поганий смак у їжі, то американська кухня, безумовно, є виразом поганого, безглуздого та ексцентричного смаку, що викликав на світ такі виродки, як солодкі солоні огірки, бекон, засмажений до міцності фанери, або сліпучий білизною і абсолютно безсмачний ( ні, що має смак вати!) хліб.

Правосуддя - це шлях до гармонії, а помста - спроба полегшити свій біль.

Знаєш, як кажуть? Що земля обертається. Коли в дитинстві ти дізнаєшся, що світ обертається, ти не можеш повірити, бо, здається, все стоїть на місці. А я це відчуваю. Обертання землі. Земля під нашими ногами обертається зі швидкістю тисячі миль на годину, планета обертається навколо сонця зі швидкістю шістдесят сім тисяч миль на годину, і це відчуваю. Ми падаємо у космосі. Ти і я. Пригорнувшись до шкіри цього крихітного світу... А якщо відпустимо?... Ось хто я.

Ходити удвох із улюбленою істотою в чужому місті, серед чужих, якось особливо приємно: все здається прекрасним і значним, усім бажаєш добра, миру і того ж щастя, яким виконаний сам.

— Моєму чоловікові… потрібно багато виступати публічно.
— Мабуть, йому треба змінити роботу.
- Він не може.
- Рабський договір?
— Щось подібне до цього, так.