Тетяна Соломатина. Великий собака

Заводити одного собаку після іншого, аби був, так само безглуздо, як після загиблого чоловіка тут же кидатися на пошуки іншого, аби був. Собаки, як люди, або трапляються самі, або більше з тобою не трапляються. Станеться – заведу. Тільки вже десять років не трапляється зі мною собака. І, можливо, не станеться ніколи. Але це зовсім не важливо. Тому що у мене був собака. І був мій великий чоловік. Не важливо, скільки часу. Він був мій єдиний чоловік. І тому, що він був, тепер є ви.

Цитата з книги Великий собака, автор Тетяна Соломатина