Микола Носов. Незнайка на Місяці

— Я тоді на завод вступив і заробляти пристойно. Навіть на чорний день почав гроші відкладати, на той випадок, значить, якщо знову раптом безробітним стану. Тільки важко, звичайно, було втриматися, щоб не витратити гроші. А тут все ще почали говорити, що мені треба купити автомобіль. Я й говорю: навіщо мені автомобіль? Я можу й пішки ходити. А мені кажуть: пішки соромно ходити. Пішки тільки бідняки ходять. До того ж автомобіль можна купити на виплат. Зробиш невеликий грошовий внесок, отримаєш автомобіль, а потім щомісяця потроху платиш, поки всі грошіне виплатиш. Я так і зробив. Нехай, думаю, всі уявляють, що я теж багатій. Заплатив перший внесок, одержав автомобіль. Сів, поїхав, та одразу й звалився в ка-а-ах-ха-наву (від хвилювання Козлик навіть заїкатися став). Авто-аха-мобіль поламав, розумієш, ногу зламав і ще чотири ребра.
— Ну, а автомобіль ти полагодив потім? — спитав Незнайко.
- Що ти! Поки я хворів, мене з роботи прогнали. А тут настав час за автомобіль платити внесок. А грошей-то у мене немає! Ну, мені кажуть: віддавай тоді авто-аха-ха-мобіль назад. Я говорю: йдіть, беріть у каа-ха-ханаві. Хотіли мене судити за те, що автомобіль зіпсував, та побачили, що з мене все одно нічого взяти, і відв'язалися. Тож ні автомобіля у мене не стало, ні грошей.

Цитата з книги Незнайка на Місяці, автор Микола Носов