Крістіна Лорен. Чудовий підонок

Його руки ковзнули до моїх стегон, він повернув мене, нахилився до мене і почав цілувати. Це було інакше. Його губи були м'якими, що майже просять. Вони ніколи не були ніжними, і він сам ніколи не був ніжним зі мною, але в цьому поцілунку відчувалося більше обожнювання, ніж програної битви.

Цитата з книги Чудовий підонок, автор Крістіна Лорен