Ельчин Сафарлі

Завтра буде ранок. А значить ще один шанс стати щасливішим, смиреннішим, красивішим, ніж учора. Пам'ятаєте у Ошо?«Жити – не означає йти кудись. Жити означає виходити на ранкову прогулянку». Кожен новий день – це не випробування, а прогулянка. Ми йдемо по землі, зустрічаємо гарних людей, дихаємо морським бризом, помиляємось адресою, закохуємося і розлучаємося, падаємо і піднімаємося, хворіємо та одужуємо, але продовжуємо йти.
Завтра погода буде кращою, а вдома ще світлішою. І моване про земний будинок та погоду. Все починається і закінчується усередині нас. Коли ми дякуємо, любимо, обіймаємо, ділимося, то опиняємось у раю. Коли пліткуємо, злимося, ненавидимо, обманюємо — горимо в пеклі. Завтра ми станемо ще кращими і навчимося не піддаватися загальному хаосу. Бережемо свої світи, частіше обійматимемо близьких, допомагатим тим, хто потребує допомоги і більше подорожуватиме. Щастя - це подяка і рух.
Я не вірю, що стати щасливим можливо, розвалившись на дивані обіймаючи коробку еклерів. Щастяусередині нас, але щоб його осягнути, треба рухатися, чути, бачити, спостерігати і порівнювати. Завжди є ті, кому складніші — важливо про це не забувати. Адже зазвичай ми вважаємо, що наш хрест важчий за хрест ближнього.