Руслан Осташко

Естонія – це цирковий еквілібрист, який виконує складні акробатичні фігури на геополітичному канаті. Лівою ногою Таллінн стримує байдужу Москву, яка, на зло свідомим незалежникам, все ніяк не бажає знову посадити естонців до себе на шию. Паралельною лівою рукою еквілібрист крутить дулі Брюсселю, який намагається нав'язати Таллінну квоти на прийом мігрантів.
При цьому другу руку естонці тягнуть у бік тих самих проклятих москалів, яких нібито стримують ногою. Розмахуючи долонею у сподіванні економічної вигоди від співпраці з омріяними окупантами.
Що там залишилося з огляду на те, що однією ногою треба хоч якось стояти на канаті? Задниця? Нею Таллінн робить складні призовні рухи, адресовані толерантним фінам і скандинавам, на чиїх вкладеннях, власне, і тримається досі естонська незалежна економіка.