Аркадій Сахнін. Долі людські

Долі людські… Як багато ми можемо зробити, щоб вони були світлішими. А раз у раз натикаєшся на страшну звичку. Чужу для нашого ладу. Попросиш просту довідку, і перша думка, в кому закореніла ця звичка, спрацює як рефлекс: чи є хоч якась можливість не дати? І знайде таку нагоду і не дасть. Не можна думати про людину. Є параграфи, там усе сказано. Не можна допомогти падаючому, якщо він не кричить про допомогу.
— …бо він із цього приводу не звертався…
Мені важко було вловити суть його доказів. Слова в нього зливалися, і виразно звучало лише це –«Не положено». Урочисто, як переможний клич: — Не годиться!
Адже має бути навпаки:є хоч найменше прохання виконати прохання... - Виконай.

Цитата з книги Долі людські, автор Аркадій Сахнін