Двійник. Саймон

— А чому ти не маєш  подружки?

— Не знаю.

— Ти блакитний?

— Ні! Є дехто... Я часто про неї мрію.

— Чи вигадана?

— Ні, справжня, жива дівчина.

— І в чому проблема?

— Не знаю... Я так багато всього хочу сказати їй. Про те, що я бачу, як самотньо, навіть коли ніхто не бачить. Бо знаю, як це бути втраченим, самотнім і непомітним.

— Саймоне, бажаного потрібно домагатися! Якби я так закохався, я зламав би цю стіну.

— Я намагався з нею розмовляти, але я не знаю, як бути із собою. Мене ніби немає  у моєму власному тілі. Немов... ніби через мене можна стіни руками доторкнутися. І я не розумію, ким я хочу бути, і хто я насправді є. Я знаю, що говорю з нею, але не можу зробити те, що потрібно. Я як Піноккіо, дерев'яний хлопчик несправжній. Це мене вбиває.
Цитата з фільму Двійник

Схожі цитати

Додати коментар

Залишити коментар

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий