Е. С. Паперна. Парнас дибки. Літературні пародії
Я у бога просила, стара: Збережи мені козлика, господи! За здоров'я його багато сліз напевно Пролила я ночами, стара. Але пішов від мене мій сіренький, Не глянувши навіть, як я плакала. Лише ланцюжок на шиї брязкав, Коли в ліс тікав мій сіренький. А чуло серце віщіше, Що печаль мені від бога заповідана — Бачити ріжки його гіллясті Та копитця колись швидкі.
Цитата з книги
Парнас дибки. Літературні пародії , автор
Е. С. Паперна
Схожі цитати
Е. С. Паперна. Парнас дибки. Літературні пародії
Жив-був у бабусі сіренький козлик, Ось як, от як, сіренький козлик. Бабуся козлика дуже любила Ось як, ось як, дуже любила. Надумалось козлику в ліс
(Цитати з Книг)
Е. С. Паперна. Парнас дибки. Літературні пародії
Осторонь рідної Смоленської, За околицею села, У бідній сільській хаті Бабка стара жила. Та по слабкості по жіночій Завела собі козла. І на сірого
(Цитати з Книг)
Е. С. Паперна. Парнас дибки. Літературні пародії
Якась стара до сірого козлика любов'ю загорілася і від цього козлова присутності дуже велике задоволення отримувала. Наречений же козлик, за своєю
(Цитати з Книг)
Е. С. Паперна. Парнас дибки. Літературні пародії
У старої жінки, бездітної і убогою, Жив козлик сіренький, і цей чотирилапий У великому фаворі у бабусі був. Спав на пуху, їв ситно, пив до п'яну,
(Цитати з Книг)
Е. С. Паперна. Парнас дибки. Літературні пародії
А хто б нам пісню-билинку завів Щоб забути і смуток і негаразди. Як мешкали стара і сірий цап. Ой, ладо, ой долоні ладо! Милувала стара сірого цапа,
(Цитати з Книг)