Е. С. Паперна. Парнас дибки. Літературні пародії

А хто б нам пісню-билинку завів
Щоб забути і смуток і негаразди.
Як мешкали стара і сірий цап.
Ой, ладо, ой долоні ладо! Милувала стара сірого цапа,
Як своє ненаочне чадо.
Та коханням козла втримати не змогла.
Ой, ладо, ой долоні ладо! Захотілося цапам у темний бір на простір:
«Мені без волі та життя не треба».
Та обіцяв, видно козлику загибель того бору.
Ой, ладо, ой долоні ладо! Вовки нишпорять у лісі, як нечиста рать,
Розірвали стару втіху.
Вдалося тільки ріжки та ніжки зібрати.
Ой, ладо, ой долоні ладо!

Цитата з книги Парнас дибки. Літературні пародії, автор Е. С. Паперна