Хтось пече булочки, а хтось смажить коників. Я особисто віддаю перевагу булочкам, але цілком спокійно ставлюся до тих, хто з апетитом, як я, булочки, уплітає смажених коників. До людини, яка готує коників, у мене теж немає жодних претензій. Це його справа. Не моє. Він же не пхає їх мені до рота, вириваючи з моїх рук улюблену булочку зі збитими вершками. Проходячи повз його лавки, я йому посміхнуся. Просто так. Кумедний тип. Я не вважаю його лохом, ідіотом, дебілом, півнем, мерзотою, збоченцем, гламурною тварюкою, продажною худобою і т. д. Він просто смажить коників, яких я не їм. Навіть цю дивну для мене працю я поважаю просто тому, що так мене вчили. Судячи з коментарів, багатьох навчали по-іншому.
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.