Тамара Рос. #Характер: поезія у мережі

Ви мені потрібні,
Але я хочу мовчати...
Закрити всі двері,
Загубитись.
Я начебто, як чистий аркуш,
Але ви - моя друк...
І більше сенсу немає  чинити опір.
Я не хочу собою ускладнювати вам суть,
У своє затягуючи життя шалене.
Як часто, підставляючи пулі груди,
показую всім:«Я протестую!»
Так, ви прекрасні, що вже там приховувати...
Збожеволіти люблю, дивлячись на ваші плечі..
А на прощання не знаю що сказати...
Або промовчати... щоб було легше...

Цитата з книги #Характер: поезія у мережі, автор Тамара Рос