Пірати Карибського моря: Скриня мерця. Тіа Дальма

- Так, правда. Закохався герой.
— Ні, ні, ні, ні. Я чув, що він відданий морю.
— Версій багато, і всі правдиві. Я вкажу суть. Та жінка була то ніжна, то зла і неприборкана, як океан. Кохання заволоділо ним. Але то було таке борошно, що йому життя стало в тягар. Але все ж таки він не міг померти.
— Що, цікаво, він поклав у скриню?
- Своє серце.
— Буквально чи фігурально?
— Не міг він буквально покласти своє серце в скриню! Або...
— Його муки були сильнішими за скромні радості життя моряка. І він вирізав із грудей своє серце і замкнув його в скриню. А скриня та захована на дні. І ключ від нього завжди при ньому.