Ми забуваємо про закон природи, що свідчить, що гнучкість розуму є нагородою за небезпеку і мінливість життя. Істота, яка живе в досконалій гармонії з навколишніми умовами, перетворюється на просту машину. Природа ніколи не вдається до розуму доти, доки їй служать звичка та інстинкт. Там, де немає змін і потреб у змінах, розум гине. Тільки ті істоти володіють ним, які стикаються з різноманітними потребами та небезпеками.
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.