У кожної дівчинки неодмінно є свій бездонний колодязь, у темряві якого таїться якийсь черговий«він», який не дзвонить, не приходить, не розуміє або ще щось«не», мучить дівчинку, йолоп. Якщо в колодязі нікого немає, значить, був зовсім недавно і скоро, ось буквально днями, заведеться новий, це, я так розумію, закон природи: всяка чудова дівчинка повинна цілими днями вирячитися в цей проклятий колодязь і болісно розмірковувати про поведінку його мешканця, забувши, що довкола, взагалі-то, величезний дивовижний світ, усі дива якого, теоретично, до її послуг. Точніше, були б до її послуг, якби вонане вернула носа, бурмотячи:«Спасибі, не треба», аби відпустили скоріше назад до криниці, дивитись у темряву.
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.