Ганс Рот. Пекло східного фронту. Щоденник німецького солдата, що наставав на південь від прип'ятських боліт

Опівдні я у П'ясечному. Місцевий ліс  уже зайнятий росіянами. Буквально за кілька десятків метрів майорить радянський прапор із серпом і молотом. Думати не хочеться, що було б, якби росіяни вирішили вислати розвідку в цей район. Ми дуже добре розуміємо, що таке цілком можливе.
[...] Річка служить державним кордоном - за нею безодня, прірва. Якщо росіяни надумають наступати, піти не встигнемо, транспорту в нас ніякого. може, ми цапи-відбувайла, спеціально віддані на заклання російським на випадок нашого вторгнення? Подібні речітраплялися у Польщі. [...] Ми мирно відсипаємось. Навіть бойову охорону не виставили. До чого? Все одно — чого бути, того не оминути.
[...] Минулої ночі на нашому березі були помічені росіяни, буквально за два кроки від того місця, де ми розташувалися. Судячи по слідах на піску, це була група людей щонайменше двадцять. в яку ж заваруху ми вплутуємося! Невже доведеться в них стріляти!

Цитата з книги Пекло східного фронту. Щоденник німецького солдата, що наставав на південь від прип'ятських боліт, автор Ганс Рот