Владислав Шпільман. Піаніст. Варшавські щоденники (1939-1945)

Діти намагалися закликати до совісті перехожих, переконуючи:«Ми справді дуже, дуже голодні. Ми вже давно нічого не їли. Дайте нам шматочок хліба чи бодай картоплю чи цибулину, щоб дожити бодай до завтрашнього дня».
Але майже ніхто не мав цієї однієї цибулини, а тих, у кого вона  була, — не було серця. Війна перетворила його на камінь.

Цитата з книги Піаніст. Варшавські щоденники (1939-1945), автор Владислав Шпільман

Схожі цитати

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.