Олександр Амчиславський

Тієї ночі був дощ. Нагріта земля
була сита і вологи не просила,
вона  ковтала воду через силу,
захлинаючись, більше не могла,
пускала бульки навколо ганку.
кружляла хата, як кинутий човен,
у якому двоє... горілиць... лікоть до ліктя...
лежали.