Юрій Меркеєв. Кесонники та Шаман

«Оленько, рідна моя, якщо все, що ти написала правда, — а інакше я і не наважуюсь припустити, інакше ображаю тебе недовірою, а Любов — пам'ятаєш, —«вірить усім і сподівається», — особливо люблячому і коханому, тоді відкинься все свої страхи, як і я відкинув їх. Ми з тобою не молодики, хоча в душі зберегли щось дуже схоже й рідне — те, що сьогодні вже рідко, де зустрінеш: романтику світлу, не брудну, грубу, а світлу, коли від одного лише вимовлення імені коханої серце піднімається вище хочеться дихати на повні груди. Я щасливий. І не перестану це повторювати. У мене становище особливе – ти знаєш. Щойно не так, і я знову дисидент, і знову під наглядом санітарів у психіатричній лікарні. І наше коханняможе довго перебувати у стані слів - листування. А може, і все життя. Тому відкинься страх: я ніколи нічого від тебе не вимагатиму, ніколи не скажу грубість, ніколи не перетворюся на лайка або хама. Зараз ти для мене Ліки — і в прямому, і в переносному значенні. Ти наповнюєш мене життєвою енергією, як я зараз наповнюю ці слова енергією кохання. Ти маєш це відчувати. Сьогодні вночі сталося диво. Вчора я злякався, що за мною прийдуть і вирішив розірвати з тобою листування, щоб не заподіяти шкоди: слова, якими я хотів тобі писати про наше кохання, були схожі на випотрошених кішок, на трупи слів - ти це відчула б. Відріж у Слова про любов«статевий ознака» і вийде слово-євнух, скопане, порожнє, мертве. Але сталося диво, і я одумався. Ніякого страху не повинно бути в коханні. Я ж закликав тебе до цього.
Тепер я приступаю до роману - нового роману про нашу любов. Для мене це стане найдорожчим дітищем, бо мої слова будуть наповнені щастям. Хочу писати його, думаючи про тебе, подумки присвячуючи його тобі. Хоч і тема там прослизне - психлікарня, - куди ж без божевілля! — але все ж таки роман про велику силу любові. Я став іншим завдяки цій силі. Твій Гліб».

Цитата з книги Кесонники та Шаман, автор Юрій Меркеєв