Сергій Козлов. Їжачок в тумані

«Бує ж — топиш грубку, дивишся на вогонь і думаєш: ось вона яка, велика зима!
І раптом прокидаєшся вночі від незрозумілого галасу. Вітер, думаєш, вирує завірюха, але ні, звук не такий, а далекий якийсь, дуже знайомий звук. Що ж це таке? І засинаєш знову. А вранці вибігаєш на ганок — ліс  у тумані і жодного острівця снігу не видно ніде. Куди ж вона поділася, зима? Тоді збігаєш із ганку і бачиш: калюжу.
Справжню калюжу серед зими. І від усіх дерев йде пара. Що ж це таке? А це вночі пройшов дощ. Великий, сильний дощ. І змив сніг. І прогнав мороз. І в лісі стало тепло, як буває лише ранньою осінню».
Ось як думав Ведмедик тихим теплим ранком посеред зими.

Цитата з книги Їжачок в тумані, автор Сергій Козлов

Схожі цитати

Теги

Додати коментар

Залишити коментар

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий