Новий начальник розпочинається з ремонту свого власного кабінету.

Я зачитався. Я читав давно,
відколи дощ пішов хльоснути у вікно.
Весь із головою в читання пішов,
не чув я дощу.
Я вдивлявся в рядки, як у зморшки
задумливості, і годинник поспіль
стояв час або йшов назад.
Як раптом я бачу, фарбою кармінною
в них набрано: захід сонця, захід сонця, захід сонця...
Як нитки намисто, рядки рвуться
і букви котяться кудись хочуть.
Я знаю, сонце, покидаючи сад,
мало ще раз озирнутися
через охоплені зорею огорожі.

Якщо мій друг дружить з моїм ворогом, то мені не слід водитися з цим другом. Остерігайся цукру, який змішаний з отрутою, стережися мухи, яка сиділа на дохлій змії.

Вільні жінки ніколи не назвуть себе феміністками. У цьому слові стільки нудьги!

Коли йому нема чого робити, він може розмірковувати про свою знатність. А як це приємно, коли те, про що розмірковуєш, невичерпне!

— Мені іноді здається, — сказала жінка дуже серйозно, — що головне гальмо для людства сьогодні — це кількість зібраного досвіду. Тепер люди пробилися до якихось нових законів, і необхідно переглянути весь, цілковито весь, накопичений раніше досвід, він однобік, розумієте?
— Не дуже.
— А це важко зрозуміти й страшно. Все одно як уявити нескінченність.

Діти у школах народ безжальний: порізно ангели божі, а разом, особливо у школах, часто безжальні.

Поки тебе не вбили, боятися нічого, ну, а вбили, то які тут страхи.

Які можуть бути скарги у людини, яка має цікаву роботу?

Те, чого він завжди так пристрасно бажав, а саме щоб його любили інші люди, в момент успіху стало йому нестерпним, бо сам він не любив їх, він їх ненавидів. І раптово він зрозумів, що ніколи не знайде задоволення в любові, але лише в ненависті своїй до людей і людей до себе.