- Місіс Хадсон, господиня квартири, зробила мені привабливу пропозицію, вона мені зобов'язана. Кілька років тому її чоловікові ухвалили смертний вирок у Флориді, я її врятував.
— Вибачте, ви врятували її чоловіка від страти?
- Ні, я прискорив її.
Життя біля моря. Це найкраще – чути його шум день і ніч, вдихати його запах, гуляти вздовж берега і стежити за обрій, де заокруглюється земля… Усвідомлювати, що там, у глибині, відбувається стільки всього такого, що нам ніколи не побачити і не впізнати. Мов за твоїм порогом одразу починається якась велика таємниця… А ще шторми. Коли хвилі перехльостують через хвилеріз, вітер гне дерева як траву, а ти спостерігаєш за всім цим, сидячи в будинку, де тепло, сухо та затишно.
- "Vi Veri Veniversum Vivus Vici".
—«Силою істини я, що живе, підкорив всесвіт».
- Персональний девіз?
- З "Фауста".
— Це про спробу обдурити диявола?
- Правильно. До речі, про диявола…
Страх є у кожному з нас. Як і сила.
Іноді якась дрібниця здатна зробити на нас дію, абсолютно невідповідну з її фактичним значенням. Все залежить від ситуації та від нашого настрою в ту хвилину.
Завжди є хтось, хто дивиться на тебе, поки ти дивишся на когось іншого.
Я вважав нелюдів бездушними чудовиськами, а твій... Флорен віддав за тебе життя... це набагато більше, ніж я зробив. Адже так пишався своєю людяністю. Дурень!
Той, хто думає, що секунда швидше десятиліття, не зрозуміє мого життя.
Я досі так і не зрозумів, навіщо люди довго сердиться один на одного. Життя і так непробачно коротке, нічого встигнути неможливо, часу так мало, що, можна сказати, зовсім немає, навіть якщо не витрачати його на всякі дурниці на кшталт сварок.