Ця штука під назвою кохання змушує робити людину такі дурниці.

У будь-якій ситуації потрібна мінімальна частка абсурду.

Я люблю похмуру погоду насамперед тому, що в цей час ніхто не заважає думати. Можна подумати про все у світі. Про те, що тебе хвилювало колись чи то тривожить тепер. Про те, що збулося, а що – ні. Про те, чого ти чекаєш у житті і що ти можеш дати їй. Про цілі та ідеали. Про досягнуте і бажане.

— До заходу вісім годин, а в нас, скільки, чотири кулі?
— Вісім годин, чотири кулі — така собі арифметика.

— Скіпетр із дерева.
- Все в рамках бюджету.

Не в моїх звичках вислуховувати непрохані настанови.

У Росії нічого немає  , але є пісні, від яких хочеться плакати.

Візити до дантиста! Як я люблю їх… відкладати.

Думки — річ цінна, від них багато користі.

-... я часто думаю, як іноді несправедливо розподіляється щастя життя.