Фамільне надбання, накопичене багатство і всі інші дари фортуни відіграють мізерно малу роль у сукупності моральних якостей і в славних діяннях людських; все це переходить гідним, так само як і негідним, заслужено, а також і незаслужено лише грою випадку… Зате кожен є дітище своїх діянь і особистих заслуг, і не має значення, звідки ми прийшли, якщо ми навіть знаємо, від кого ми походять...

Я розумію, це місце виглядає не дуже. Знаю, ти хочеш для мене найкращого. Але я пишаюся тим, що маю, що я зробила і продовжую робити. Кіран не робить мені пропозицію, тому що я вважаю шлюб повною хернею. А якщо й зробить, дозвіл йому буде потрібний тільки мій.

Камелот побудований на довірі та відданості. Ніхто не зруйнує його, доки ми дотримуємось цих ідеалів.

Посмішка – поцілунок душі.

Її губи.
Вони ліниво ковзають поверхнею моїх власних губ, і не думаючи пірнути глибше, ніяким сертифікатом по дайвінгу тут і не пахне, про запахи взагалі не йдеться. Її губи - не солоні і не солодкі, в них немає  ні гостроти, ні гіркоти, з тим самим успіхом можна було б цілуватися з пластиковим стаканчиком. Напевно, це найдивніший поцілунок у моєму житті, сам факт його існування безглуздіший, у ньому немає  і натяку на світле майбутнє, на прогулянки під дощем, на зім'яті простирадла та каву вранці, на покупку гірського байка, дигерство та відвідування релігійних святинь Ближнього та Середній Схід. В ньомунемає  і натяку на одкровення про колишніх коханців, дитячі хвороби і юнацьких фобіях,«я так хочу тебе, ліфт - найкраще місце, тільки не забудь про гумки» - зовсім не той випадок. Зовсім не той поцілунок.
Зовсім не той. І все ж, все ж таки...
Мені страшно подумати про те, що він колись скінчиться.

Якщо шляхом вправ актор міг отримати дар  перетворення, то природно, що у кожному спектаклі кожен із акторів має викликати в глядача повну ілюзію. Грати усі мають так, щоб глядач забув, що перед ним сцена...

Життя пройшло, наче й не жив.

Вегетаріанство немає нічого спільного з релігією: у своїй основі це щось наукове. Воно не має нічого спільного з мораллю, але має багато спільного з естетикою. Не можна повірити, що чутлива, свідома, яка розуміє, любляча людина може їсти м'ясо. А якщо він їсть м'ясо, то щось втрачено — він десь ще не усвідомлює, що він робить, не усвідомлює значення своїх вчинків.

- Не розумію я дещо про зомбі. Що з ними відбувається, коли вони не можуть поживитися чоловічком? Вмирають із голоду? То вони вже мертві.
- Ти йому відповідай. Я вчора витратив на те, щоб відповісти на запитання:«Як вампіри голяться, якщо вони не відображаються у дзеркалі». — Вампіри
, що піклуються про зовнішність, зустрічаються по двоє і голять один одного. Що тут пояснювати?

Самотність - це як удар важкого молота: скло воно розіб'є вщент, але сталь загартує.