... тільки внутрішньо вільна людина може і сама посміятися з себе, й іншим дати з себе посміятися.

Потім його думки перенеслися до музею, до живопису,... до рідкісного поволоки на обличчях персикових жінок Ренуара під покровом літа.

Ось, думаєш, баба: ну навіщо вона, баба? Щоки, живіт, очима моргає, каже собі чогось. Головою крутить, губами човгає, а всередині в неї що? Темрява м'ясна, кістки скрипучі, кишки кільцем, а більше нічого. Сміється, лякається, брови хмурить, — а чи є в неї справді почуття які? Думки? А ну як вона прикидається бабою, а сама перевертень болотяний?

Влада народжує паразитів - нехай живе анархія!

Мовчання творить легенди.

Ніхто не має права закопувати свій талант у землю. Ніхто немає права упиратися у переконанні, що можна прожити життя, не погоджуючись ні на які поступки, упираючись рогом у свої принципи та високоморальні цінності, не враховуючи реальну дійсність. Деякий час це ще прокотить, але потім життя все одно виявляється сильнішим.

Осінь - це друга весна, коли кожен лист - квітка.

... треба дорожити тим, що маєш, і бути вдячним, що стало ще гірше.

Найбільше я боюся збожеволіти. Минулого місяця в газетах писали про дослідників із Бостона. Вони переконані: вірус СНІДу гніздиться у мозку. Поступово він вражає мозок, клітину за клітиною, і людина божеволіє. З того часу я місця собі не знаходжу.

Якщо не висловлені різні думки, то нема з чого вибрати найкраще.