Зовнішній вигляд чистоти може брехати.

Той, хто нічого не питає, нічого й не впізнає.

Наші діти заслуговують на те, щоб світ, де їм належить жити, був кращим і досконалішим за наш.

— Ти не носиш взуття?
— Я не люблю тримати ноги під замком.

"Я тебе люблю" - ці три слова - початок будь-якої трагедії...

- Ти знаєш, хто я зараз? Що я не просто самотня вдова, що мешкає в маленькій квартирці, я вже хтось, Гаррі. Усі мене люблять! Скоро мільйони людей побачать мене та полюблять! Я розповім їм про тебе і про свого батька, я розповім їм, як він любить червону сукню і як добре нам було, пам'ятаєш? Заради цього варто прокидатися вранці. Заради цього худнути та бути здоровою. Заради цього одягати червону сукню. Посміхатися заради цього, нарешті. Це наповнює змістом завтрашній день. А що маю, Гаррі? Навіщо мені стелити ліжко і мити посуд? Я це роблю, але навіщо? Я самотня. Сеймер покинув мене, ти покинув мене. Мені нема про кого дбає. Нема про кого. Що в мене є? Я самотня Гаррі. Я стара.
- У тебе єподруги, мамо.
- Це не одне і те ж. Я їм не потрібна. Тобі є, заради кого жити… Ні, Гаррі! Мені подобається так відчувати, мені подобається думати про червону сукню і телебачення, про свого батька і тебе. Тепер, бачачи сонце, я посміхаюся.

Народитись дурним не соромно; соромно лише вмирати дурнем. (Народитися дурнем не ганьба, ганьба - дурнем померти.)

Повз мене стежкою життя знову пролягли чужі сліди, які цілком могли б злитися в моїх. Але я не дозволив.

Це був справді дуже гарний світанок: і рожевий, і яскраво-червоний, і жовтий одночасно. Навколо настільки ні душі, що самотність стає абсолютною і ти відчуваєш себе частиною світу. Тебе немає  - і ти скрізь. Абсолютний спокій, досконале поєднання з собою. Точка, в якій ти по-справжньому щасливий через те, що живий.
Мабуть, найкрасивіші почуття народжуються саме на світанку.

За хвилину щастя платиш двома хвилинами самотності.