— Все життя твоє просякнуте кров'ю, що сочиться, і ти думаєш, порятунок того, хто нічим не кращий за тебе, щось змінить?! Це вульгарна сентиментальність! Жалюгідні дитячі моління! Злидні! Ти брешеш і вбиваєш на службі у брехунів та вбивць. Вдаєш, що сама по собі, що в тебе свої правила, які скрасять весь цей жах. Тільки... Він частина тебе. І ти ніколи його не позбудешся... Я не зачеплю Бартона, поки він не випатрає твою шкуру! Грунтовно. Не поспішаючи. Такими способами, яких ти боїшся. А коли він прокинеться, щоб побачити справу рук своїх, я розкрию йому череп! Проторгувалася, що миготить дівка?

Коли ми любимо, ми втрачаємо зір.

На старість життя така гидота...

- Запам'ятай, мародерство - це якщо ти знайшов труп і обібрав його. Якщо ти завалив людину і забрав її шмотки - це вбивство та розбій. А в нашому випадку можна говорити про бойові трофеї. Зрозумів?

Я довго жив у пітьмі. Я звикав до неї, і врешті-решт пітьма стала моїм світом.

Коновалець узяв мене під свою опіку і частенько відвідував: ми вдвох тинялися містом. Одного разу він навіть повів мене на спектакль у Берлінську оперу, але загалом розваг у моєму житті там було не так уже й багато. Українська громада була дуже бідною, і про те, щоб дозволити собі якусь розкіш, не могло бути й мови. Якщо вас запрошували на чай, то цукор прийнято було приносити із собою.

Людина, яка хоче стати письменником, насамперед має стати хорошим читачем.

Він не вмирає задарма.

Чоловік дедалі частіше дивиться на жінку знизу нагору. Особливо часто – в автобусі.

Гальмувати ногами треба, а не головою!