Вільям Сомерсет Моем. Театр

Для тебе немає  різниці між правдою та вигадкою. Ти завжди граєш. Ця звичка – твоя друга натура. Ти граєш, коли приймаєш гостей. Ти граєш перед слугами, перед батьком, переді мною. Ти не існуєш. Ти – це лише незліченні ролі, які ти виконувала. Я часто питаю себе: чи була ти колись сама собою або з самого початку була лише засобом втілення в життя тих персонажів, яких ти зображала. Коли ти заходиш у порожню кімнату, мені іноді хочеться раптово відчинити двері туди, але я жодного разу не наважився на це боюся, що нікого там не знайду.

Докладніше