Твій хід — то ходи, а смерть прийде — то помирай, але не кидай карти.

- Що будемо робити?
— Це я в тебе хотіла спитати, що робитимемо? Я не стикалася з ведмедями, тобі вони ближчі. Мої знання про протидію ведмедям включають лише два факти, перший - перед ведмедем встань на повний зріст, другий - перед ведмедем прикинься мертвим. І я розумію, що вони один із них невірний.

Людині в жодному віці не слід ставити на житті хрест, бо все ще може повернутися.

Від усіх можна очікувати.

Вона знала. І він мав рацію. Вони не могли так з ним вчинити. У будь-якому разі, вона  не могла так вчинити із собою. Але як бути з катастрофою у її грудях, на її губах, у її голові.

Будь-який чоловік мріє про сильну жінку.

Я ночі проводжу у вогні –
Мене подушка обпалює.
Душа застигла, як уві сні,
І лише від болю остигає.
Наче в кров мою проник
Заїмодавець, лихвар -
Він до очікування не звик,
Мене, як губку, вичавлює.
Кохана, за щастя мить
Розплачуюся без кінця.
Чи знайдеш нового дурня,
Хто побажає цієї частки.

— Знайдеться твій щурек, з корабля йому нема куди подітися! Як він хоч виглядає? Попереджу хлопців, нехай дивляться.
— Сіренький, у лисинах, — вдячно зачастувала Поліна. — Вуха великі й лисі, лапки криві, очі червоні, розкосі, і між ними третій недорозвинений — теплочутливий. Тільки скажіть, щоб вони Мосю не вистачали руками! Він кусається. І дряпається. І взагалі дикий, тож кликати його, чесно кажучи, марно.
— А навіщо він тобі такий потрібний? — здивувався капітан.
- Ну як навіщо?! - Округлила очі лаборантка - Він же лапочка!

У тебе, мамо, теж чудова пам'ять. Ти чудово все забуваєш.

Достатньо причин бути щасливою і мовчати.