Я шукаю вигоди: об'єкт повинен бути бажаним з точки зору соціальної цінності, і водночас повинен сам бажати мене, враховуючи мої приховані та явні переваги та можливості. Двоє людей закохуються тоді, коли відчувають, що знайшли найкращий об'єкт, що є на ринку, враховуючи при цьому межі власного обмінного фонду. Часто, як при купівлі нерухомого майна, помітну роль у цій угоді грають приховані можливості, які можуть бути розвинені з часом. Навряд чи варто дивуватися, що в культурі, де превалює ринкова орієнтація і де матеріальний успіх є визначною цінністю, людські любовні відносини слідують тим самим зразкам, які керують і ринком.

Гроші купують мовчання лише на якийсь час. Стріла у серці купує його назавжди.

Мені хотілося вити від ніжності, від ніжності, яка ніяк не могла просто і зручно в мені вміститися, а застрягла у дверях, громіздка, з крихкими кутами, непотрібна нікому.

Брехня є брехня, а правда є правда. Вони можуть бути ні великими, ні маленькими. Є життя і смерть. Коли настає смерть - немає  життя, і, навпаки, поки що теплиться життя, смерть ще не прийшла. Вони можуть співіснувати. Одна виключає іншу. Так і брехня із правдою. Брехня - це ганьба, бруд, смітник. Правда - це краса, білизна, чисте небо. Брехня - боягузтво, правда - мужність. Є або те, або це, а середини тут не може бути.

На жаль, любов, хоч вона  сліпа,
Без очей знайде, якими їй шляхами
дійти до нас і панувати над нами.

- Я хочу жити без воїн. Хочу дізнатися, що за ніч якимось чином гармати в усьому світі перетворилися на іржу, що бактерії в оболонках бомб стали нешкідливими, що танки провалилися крізь шосе і, подібно доісторичним чудовиськам, лежать у ямах, наповнених асфальтом. Ось моє бажання.

Тільки Посередник здатний допомогти Сприймаючому доторкнутися до первородного світла, що проникає крізь мистецтво. Адже справжнє мистецтво потрібне лише для цього, — щоб дозволити людині хоча б на секунду вирватися з сонного паралічу свого повсякденного заціпеніння і хоча б на мить намацати той забутий світ, з якого він прийшов.

Ти все одно прийдеш - Навіщо ж не тепер?
Я чекаю на тебе — мені дуже важко.
Я згасила світло і відчинила двері
Тобі, такі прості та дивні.

— Що ми говоримо про збіги?
— Всесвіт у окремих випадках лінива.

Ось так: жадібність не знає міри, ллє через край.